Лист читачеві · 5 жовтня 2026

Грошей ми не торкаємось

Шановний читачу,

цей зошит читається задарма, і це не акція на місяць. За весь час, поки він існує, я не взяла ні копійки за жоден запис і не збираюся змінювати цей порядок. Ніякої платної частини тут немає: усі хвилини, таблиці витримок і світлини відкриті з першого ж заходу, без ключа й без умов.

Причина проста й трохи егоїстична. Зошит я веду для себе: мені потрібно, щоб хвилини були виписані, звірені й лежали там, де я їх знайду. Те, що їх читають інші, — приємний додаток, а не заробіток, і робити з цього діло означало б міняти самий спосіб роботи. Варто взяти з читача гроші — і доведеться писати на замовлення, а не про те, що насправді вийшло на плиті.

Через це на сайті немає кошика. Усе, що зазвичай стоїть поруч із ним, відсутнє з тієї самої причини: передплата, пробний період, рахунок і номер замовлення. Форма на сторінці листа — єдине місце, де від вас щось просять, і просять там підпис, скриньку та власне текст. Я не торгую листом, посудом, рушниками чи заняттями й нічого не надсилаю поштою, тож і платити мені нема за що.

Тепер про випадок, через який я взагалі написала цей лист. Якщо ви десь побачили ці самі записи про витримку за гроші — у вигляді платної збірки, добірки в якомусь застосунку чи «курсу про заварювання», — то це не моя робота й не моя ціна. Я такого не виставляла й дозволу нікому не давала. Не платіть, а напишіть мені з посиланням на те місце: я звертаюся до тих, хто це розмістив, і майже завжди сторінка зникає протягом тижня.

Якщо гроші вже пішли, повернути їх можу не я, а той, кому ви заплатили, або ваш банк. Про це я окремо розповіла у листі про повернення, бо питання приходить частіше, ніж я сподівалася. А про те, чому сторінки відкриваються саме так, як відкриваються, написано в листі для всіх охочих.

З повагою,
Орися Левчук, хранителька зошита
Горохів, 5 жовтня 2026 року