Лист читачеві · 14 жовтня 2026

Тиха сторінка про дані

Шановний читачу,

розповім без викрутасів, що саме потрапляє до мене, коли ви тут щось робите. Якщо ви просто читаєте записи, до мене не потрапляє нічого: я не веду обліку відвідувачів, не ставлю рахівників від сторонніх служб і не збираю переліків адрес. Сторінки віддає звичайний хостинг, і він, як кожен хостинг, пише в службовий журнал адресу, з якої прийшов запит, та назву браузера. Цього журналу я не читаю й ніде не використовую; він існує для того, щоб було видно поламаний запит.

Інакше виходить тоді, коли ви надсилаєте мені листа через форму. Там три поля, і до мене доходить саме їхній вміст: підпис, зворотна скринька і саме повідомлення. Більшого мені й не потрібно — решти полів форма просто не має, бо на мою відповідь вони не впливають. Лист приходить до тієї самої скриньки, яку ви бачите в підвалі кожної сторінки, і далі лежить у ній.

Лежить він рівно доти, доки має сенс. Коротке питання я видаляю щойно відписала, бо повертатися до нього вже нема по що. Лист з описом звички тримаю довше: поки я повторюю ту звичку на плиті й поки веду про неї переписку, тобто приблизно півроку. Потім видаляю і його, лишаючи в зошиті тільки те, що ви дозволили надрукувати. Вашу адресу я не додаю до жодних переліків і розсилок не надсилаю, бо їх у мене просто не існує.

Нікому іншому написане вами не дістається. Я не передаю листи знайомим, не викладаю їх уривками й не пересилаю до інших видань; виняток один — офіційний запит від органів, яким закон велить відповідати, і такого запиту я поки що не отримувала. Реклами тут немає, отже немає й тих, хто за неї платить і натомість просить дані.

Попросити видалення можна в будь-який день і без пояснення причин. Напишіть мені з тієї ж скриньки, з якої приходив лист, і вкажіть, що саме стерти; я роблю це протягом трьох робочих днів і повідомляю окремим рядком, що готово. Так само можна попросити копію того, що в мене лежить. І останнє, про яке варто сказати тут: у вашому браузері цей зошит тримає один технічний рядок про смужку згоди, і про нього написано в окремому листі.

З повагою,
Орися Левчук, хранителька зошита
Горохів, 14 жовтня 2026 року