Перейти до запису

Цей зошит нічого не продає. Усі записи відкриті, і читати їх можна просто тут, без оплати.

Uveranolimзаписи про чекання

Лист читачеві · 9 жовтня 2026

Умови тихого чекання

Шановний читачу,

замість переліку пунктів дрібним накресленням я спробую просто розказати, на яких умовах цей зошит читається. Умов небагато, і жодна з них не вимагає від вас підпису: відкриваючи сторінку, ви нічого мені не зобов'язані, окрім звичайної чесності щодо авторства.

Тексти, таблиці витримок, назви розділів і світлини зробила я, і права на них лишаються в мене. Це означає одне: беріть для себе скільки хочете. Друкуйте таблицю хвилин і чіпляйте її на дверцята шафи, переписуйте числа в домашній зошит, пересилайте посилання знайомим, читайте вголос на кухні. Для уроку, статті чи допису цілком достатньо згадати назву зошита й дати посилання на сторінку, з якої ви взяли числа. А ось переносити записи цілком на інший ресурс, перекладати їх іншою мовою чи видавати мої хвилини за свої спостереження без мого письмового дозволу не варто; саме з цього й починаються ті платні добірки, через які мені потім пишуть читачі.

Далі про межі моєї відповідальності, бо це справедливо сказати прямо. Усі числа тут — рядки з однієї кухні, зняті звичайними домашніми приладами. Вони не є нормою, не мають силу припису й можуть у вашій оселі зійтися інакше: інша вода, інша посудина, інше повітря в кімнаті. Я відповідаю за те, що записала саме те, що в мене вийшло, і не більше. Збитків від того, що настій вийшов не такий, як ви сподівалися, я не покриваю, та й сума тут була б дивна — ви нічого не платили.

Зошит я правлю без попередження. Коли нові повторення зсувають хвилину, я міняю число на сторінці й ставлю нову дату правлення; старі версії ніде не зберігаються, бо я не бачу в них сенсу. Адреси сторінок при цьому лишаються незмінними, тож ваша закладка працюватиме й за рік. Якщо колись доведеться прибрати запис зовсім, я поясню на його місці, чому так сталося.

І про листування. Усе, що ви мені надсилаєте через форму або поштою, я читаю сама; ваш лист лишається вашим, і без дозволу я не друкую з нього ні рядка. Коли з листа виростає окремий запис, я заздалегідь питаю, чи можна назвати вас і яким саме іменем. Що саме відбувається з адресою й текстом, описано в тихій сторінці про дані, а про гроші — у відповідному листі.

З повагою,
Орися Левчук, хранителька зошита
Горохів, 9 жовтня 2026 року